Пошук статті
|
|||||||||||||||||||||||||||||||||
Кількість користувачів Сьогодні : 21 КількістьЗа місяць : 1105 статей : 1008 |
Проєктна діяльність бібліотеки
Проєктна діяльність бібліотеки – спеціалізована практична сфера, що базується на використанні сукупності послідовних і взаємопов’язаних організаційних, технологічних та інших рішень і заходів, спрямованих на реалізацію в книгозбірні заздалегідь продуманих і розпланованих нововведень. Термін «проєктна діяльність» є синтезом дефініцій «проєкт» (від лат. projectus – кинутий наперед, висунутий вперед), «проєктування» (обґрунтоване прорахування / конструювання системи параметрів майбутнього об’єкта, процесу чи явища в поєднанні з відповідними способами / засобами досягнення цілей) та «діяльність» (процес активної взаємодії суб’єкта з об’єктом, під час якого суб’єкт задовольняє певні свої потреби, досягає визначеної мети). Основна відмінність П. д. б. від повсякденної бібліотечної роботи полягає у цілеспрямованій комплексній праці тимчасової групи учасників, орієнтованій на досягнення певного унікального результату чи мети (розв’язання суспільно важливої проблеми, запровадження якісних змін в бібліотеці, створення нового інформаційного продукту чи послуги) протягом заздалегідь встановленого часу. П. д. б. є також формою бібліотечної інновації. Реалізація П. д. б. передбачає активну партнерську взаємодію з різними організаціями, установами, цільовими групами громадськості та користувачів, наявність відповідних матеріальних і кадрових ресурсів. Головним мотивом дій, що спонукають до П. д. б., є усвідомлене прагнення до удосконалення діяльності закладу в цілому чи одного з її складових, або назріла потреба у змінах у бібліотечній роботі. Більшість проєктів, що реалізовуються у бібліотечній сфері України, націлені на: стратегію реформування та модернізації книгозбірень, починаючи з нових архітектурно-планувальних, композиційних рішень приміщень та інтер’єрів і закінчуючи переосмисленням принципів діяльності бібліотеки як багатофункціональної установи культури в сучасних умовах суспільного буття, збагачення її ресурсного потенціалу та репутаційного капіталу; вироблення нових управлінських рішень, спрямованих на реалізацію певних завдань, що постають перед бібліотекою; розроблення комплексу заходів з удосконалення умов, продуктивності праці користувачів бібліотеки і її персоналу, впровадження інноваційних освітніх, інформаційних, культурних та соціальних послуг тощо. П. д. б. здійснюється за різноманітними напрямами, серед яких: – організаційно-функціональний: коротко- та середньострокова стратегія розвитку бібліотеки; створення нових структурних підрозділів (відділів, секторів, служб); застосування сучасних інструментів та методів комунікації з соціумом тощо; – соціально-кадровий: упровадження нових форм управління персоналом; розроблення й реалізація програм фахового розвитку співробітників; розширення можливостей професійних комунікацій та онлайн-мобільності; – інформаційно-технологічний: створення власних електронних продуктів; запровадження електронних послуг; упровадження сучасних засобів та методів захисту інформації тощо; – економіко-правовий: стратегічне планування бюджетування; упровадження правових норм захисту виробників та розповсюджувачів інформаційних продуктів і послуг, їх інформаційний та консалтинговий супровід; співпраця із законодавчою гілкою державної влади в розробленні проєктів оновлюваного бібліотечного законодавства; участь у розроблянні й запровадженні нових нормативно-правових актів, стандартів, правил, тощо; – науково-дослідний: комплексне використання форм і методів досліджень, орієнтованих на вдосконалення діяльності бібліотечних установ, пошук оптимальних шляхів вирішення існуючих проблем; моделювання бібліотечних аналітичних, науково-дослідних, моніторингових розробок тощо; – інтеграційний: створення консорціумів, корпоративних бібліотечних об’єднань; партнерство в реалізації спільних європейських та інших міжнародних проєктів; організація інформаційних порталів; започаткування професійних товариств, асоціацій; використання в бібліотечній сфері форм і методів міжнародного співробітництва; – освітній та культурно-просвітницький: організація спеціальної проєктної діяльності користувачів з метою ефективнішого застосування ними інформаційних ресурсів та послуг, формування інформаційної культури. Характерними ознаками П. д. б., що відрізняють її від інших видів діяльності, є:
Для позначення управління проєктною діяльністю застосовують усталені терміни «управління проєктами» та «проєктний менеджмент». Проблеми проєктного менеджменту в бібліотечній діяльності досліджували Н. Жадько, Є. Качанова, В. Клюєва, В. Пашкова, Я. Хіміч, І. Шевченко та ін. Ті чи інші аспекти розробляння та реалізації міжнародних бібліотечних проєктів стосовно книгозбірень України розглядались у працях О. Воскобойнікової-Гузєвої, В. Пашкової, І. Шевченко, Т. Ярошенко. Активне застосування проєктного менеджменту в бібліотечній діяльності розпочалося в середині 90-х рр. 20 ст. У практиці вітчизняних бібліотек різних видів і форм власності втілено значну кількість проєктів – різних за масштабами, змістом, спрямуванням, терміном реалізації. Технології управління проєктами спрямовані також на вирішення завдань сприяння, поглиблення, наповнення конкретним змістом коопераційних зв’язків між бібліотеками різних видів і форм власності та співпраці з партнерськими організаціями. Ці технології передбачають використання лінійно-функціональних, матричних та проєктних (адаптивних) підходів до формування організаційних структур – тимчасових колективів (команд) виконавців (учасників) проєкту. Так, проєктна діяльність у межах однієї бібліотеки або окремого її підрозділу реалізується в умовах лінійно-функціональної структури, коли один підрозділ бібліотеки веде проєкт повністю (організація електронних каталогів, доступу до інтернету в читальних залах, модернізація діяльності методичної служби і т. ін.). Така практика була поширеною на початку 2000-х років. Розроблення й реалізація більш тривалого, складного і суспільно важливого проєкту передбачає використання матричних підходів до структури робочої групи. Вони мають базуватися на використанні методів цільового управління, горизонтальній функціональній взаємодії і творчій ініціативі учасників. Таку структуру формують із спеціалістів відповідних функціональних підрозділів, що перебувають на різних рівнях управлінської ієрархії, а керівник проєкту має володіти лідерськими якостями і авторитетом і виконувати функції координатора. Проєктний (адаптивний) підхід уможливлює одночасне ведення в бібліотеці кількох проєктів. Як правило, в проєкті беруть участь працівники двох-трьох і більше відділів бібліотеки. Кожен конкретний проєкт, що реалізовується в бібліотеці, загалом охоплює три усталені етапи: – передпроєктну підготовку (розроблення концепції проєктної діяльності; визначення проблематики, яку необхідно розв’язати, попереднє вивчення та аналізування поточної ситуації; пошук, за можливості – апробація оригінальних та актуальних ідей, креативних рішень; підготовка персоналу бібліотеки до участі в реалізації проєктів, формування робочої групи); – реалізацію (передбачає планування, організацію та управління трудовими, фінансовими та матеріально-технічними ресурсами з метою успішного досягнення цілей проєкту, координацію дій учасників проєкту та ін.); – презентацію отриманих результатів (попереднє аналізування та інформування про здійснену роботу; підготовка й оформлення звітної документації; подальше просування перспективних проєктів). Важливу роль в ініціюванні, організації та координації П. д. б. виконують професійні громадські об’єднання, зокрема Всеукраїнська громадська організація Українська бібліотечна асоціація (УБА) та її регіональні відділення. Зокрема, УБА акцентувала увагу громадськості на проблемах бібліотечно-інформаційного обслуговування людей з особливими потребами, необхідності партнерства з різними установами в реалізації відповідних проєктів. З цього питання у 2006 р. було проведено два всеукраїнських семінари у Рівному та Херсоні, в яких загалом взяли участь майже 100 фахівців з усіх областей України. У взаємодії з усіма ОУНБ та Посольством США в Україні значна кількість бібліотек реалізувала відповідні проєкти, завдяки яким особи з інвалідністю дістали більше можливостей у користуванні ресурсами книгозбірень та у своїй соціалізації. У межах реалізації багатьох проєктів, у т. ч. з міжнародною участю – «Інтернет для читачів публічних бібліотек», «Глобальні бібліотеки – Україна», «Розвиток бібліотек переміщених університетів як центрів підтримки освітнього та наукового процесів», «Містки громадської активності», «Культура академічної доброчесності: роль бібліотек», «Читай! Формат не має значення!», «Бібліотека – громада: відкритий простір», та інших, за підтримки УБА виконано значний обсяг робіт з інформатизації бібліотечної галузі України, лобіювання і захисту інтересів бібліотек та їхніх працівників, розгортання бібліотечної адвокації, зміцнення ролі книгозбірень у культурному житті громад тощо З 2017 р. реалізацію проєктів у сфері культури, зокрема бібліотечних, фінансово підтримує державна установа – Український культурний фонд (УКФ). За його підтримки реалізовано такі проєкти: 2018 р. – «Старовинна гравюра – культурна спадщина України» (Одеська національна наукова бібліотека, ОННБ); «І Бібліотечний форум Житомирщини» (Житомирська обласна бібліотека для дітей); «Говоримо українською. Читаємо українське» (Херсонська ОУНБ ім. Олеся Гончара; LibraryArtCenter (Чернігівська обласна бібліотека для юнацтва). 2019 р. – довідник «Сучасна публічна бібліотека від А до Я» (Національна бібліотека України імені Ярослава Мудрого); «Скарби України» (ОННБ); «Мандрівний поетичний бібліопростір А+» (Чернігівська ОУНБ ім. В. Г. Короленка). 2020 р. – «Чотири простори бібліотеки: інноваційна модель діяльності» (Українська бібліотечна асоціація).
Напрацювання бібліотек та бібліотекаріву сфері проєктної діяльності (приклади)
Джерела
Жадько Н. В. Проектное развитие библиотек / Н. В. Жадько. – Москва : Елена, 2000. – 96 с. Суслова И. М. Проектная деятельность библиотек : науч.-практ. пособие / И. М. Суслова, З. И. Злотникова. – Москва : ФАИР-ПРЕСС, 2005. – 176 с. – (Специальный издательский проект для библиотек). Гусева Е. Н. Инновации в библиотеках страны: подходы, проблемы, проекты / Е. Н. Гусева // Библиотечное дело – ХХІ век : науч.-практ. сб. / Рос. гос. б-ка. – 2010. – Вып. 1 (19). – С. 93–109. – (Приложение к журналу «Библиотековедение»). Хіміч Я. О. Інноваційні зміни в бібліотеці на основі проектного, кадрового менеджменту та ініціативної діяльності бібліотек : посіб. для бібліотекарів за програмою підвищ. кваліфікації бібл. працівників / Я. О. Хіміч ; Укр. бібл. асоц. – Київ : Самміт-Книга, 2012. – 86 с. Луньова І. Проектна діяльність бібліотек / І. Луньова // Шк. бібл.-інформ. центр. Бібл. робота. – 2014. – № 2. – С. 7–24.
——————————————— Поперечна Л. А. Проєкт як бібліотечна технологія: можливості застосування у бібліотеках |
||||||||||||||||||||||||||||||||